Дешева сонячна енергія валить електромережі в капці. Пакистан і Південна Африка – застереження для цілого світу.
Як починали – історія Вінзора
Ще в далекім 1812 році один файний, але трохи скупий на голову хлопака, Фредерік Вінзор, видумав штуку, шо потім назвали комунальне господарство. Його фірма Gas Light and Coke у Лондоні почала втулювати таку мудрість: замість того, аби кожна хата гребла собі вугілля чи дрова на піч, всім би то підганяли газ просто з одної великої точки. Люди різні, хтось більше, хтось менше палива треба, і отак гуртом воно виходило би файніше – електростанції працювали б гладко, без простою. Словом, чим більше клієнтів, тим дешевше для всіх. Так й народилася монополія – бо труби раз кинеш, і вже кожен має докидати гроші на їх утримання, інакше всім кирдик.
Сонце клацає кіловати – нова енергетична реальність
Але нині та схема пішла в трубу – дешева сонячна енергія той фокус валить, як трактор дорогу. Торік Пакистан виліз у трійку світових лідерів по закупці китайських сонячних панелей. Переважно ті панелі летіли на дахи фабрик, магазинів чи ферм – аби не тратитись на дорогущі дизель-генератори. А там і так рахунки за світло такі, шо лиш тримайся – через ті всі контракти з китайцями на будівництво вугільних станцій, які ще й не знати коли відіб’ються. Люди й подумали: а нащо нам то? Поставили панель – і сонце клацає кіловати за дурно.
Зачароване коло – хто платить за дроти?
Але не так все файно, як здається. Виходить зачароване коло. Чим більше людей відрізається від централізованої мережі, тим дорожче стає утримувати ту всю інфраструктуру для тих, хто ще сидить на дротах. Люди видирають останні гривні (чи там рупії) за світло – і думають: та най їм грець, ставлю собі панель, буду сам собі газда. І так по колу – мережа все дорожчає, люди ще більше втікають.
Африка, Ліван, Америка – енергетичний гармидер
В Південній Африці – те саме. Там їхня державна енергетична махіна Eskom вже як по графіку ріже людям світло, бо потужностей не хватає. Народ розізлився, й теж кинувся панелі на хатах клепати. А місцеві комунальні управи в шоці – мусите брати дорогу електрику від Eskom, аби продати далі, а люди вже свою мають, й купувати не хочуть. Відтак борги тих управ за світло вже сягнули 95 мільярдів рандів – то щось біля 5 мільярдів доларів. В Лівані то взагалі – цирк. Там ще у 2019 році енергетики махнули рукою і стали давати світло лише пару годин на добу. Люди з тих багатших районів, де Бейрут, влупили собі на дахи панелі – тепер все чорне, як від сажі. Зате світло є.
Америка теж не пасе задніх. В Штатах, де ціни на світло кусючі, та ще й буря як гульне – то дроти по селах валяються, як макарони, – люди не дурні, ставлять сонячні батареї, акумулятори і дизелі про запас. Дослідники Садат і Пірс кажуть, шо в деяких штатах то вже дешевше, ніж сидіти на старій мережі. І що цікаво, ціни на панелі й батареї щороку падають на 9%.
М’яка енергетика чи жорстка реальність?
Оптимісти кажуть, що то файно – ще з 70-х років минулого століття екологи кликали до децентралізації енергетики. Аналітик Ейморі Ловінс називав це “м’яка енергетика” – аби кожен сам собі був господар, а не від тих монополістів залежав. Лібертаріанці теж тішаться – конкуренція зростає, монополістів трусить.
Олег Гончарук, енергетичний експерт зі Львова, додає: “Зараз той, хто має на хаті панелі, фактично підстраховується від дурниць обленерго. А решта – платять і за себе, і за того хлопа”.
Багатий з панеллю, бідний зі свічкою
Але є і інша сторона медалі. Великі сонячні станції, що десь за містом, – то дешевше, ніж коли кожен собі на хаті щось ліпить. Бо масштаб – то економія. А ще той, хто багатший, купить собі панелі, а хто бідніший – сидить при свічці й платить утричі більше. В Лівані, до прикладу, за відсутності контролю, натягали таких систем, що половина вже поламалася, а фірмочки, які їх ставили, закрилися, і нікому то вже не треба.
Яке вирішення? Енергетики мусять шевелитися!
Андрій Козак, інженер-енергетик з Івано-Франківська, підсумовує: “Нам треба, аби вся та сонячна революція була чесною. Бо як зараз – то багатий собі панель поставить, а бідний буде лампу гасову пхати”.
