Президентські вибори в Польщі 2025 року, що відбулися 18 травня (перший тур) і завершаться другим туром 1 червня, стали однією з ключових політичних подій року не лише для Польщі, а й для України та всієї Європи. Ці вибори визначають, хто замінить чинного президента Анджея Дуду, який завершує другий термін і, відповідно до Конституції Польщі, не може балотуватися знову. У цій статті ми детально розглянемо перебіг президентських виборів у Польщі 2025, ключових кандидатів, їхні позиції, прогнози на другий тур, а також вплив результатів на польсько-українські відносини та європейську політику.
Перебіг президентських виборів у Польщі 2025
Президентські вибори в Польщі 2025 року розпочалися з першого туру 18 травня, коли 29 мільйонів польських виборців мали змогу проголосувати за одного з 13 кандидатів. Жоден із них не набрав необхідних 50% голосів, що призвело до другого туру, запланованого на 1 червня. У фінал вийшли два головні кандидати: Рафал Тшасковський від провладної Громадянської коаліції та Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія Право і справедливість. За даними Національної виборчої комісії, після підрахунку 99.99% голосів у першому турі Тшасковський отримав 31.36%, а Навроцький — 29.54%. Різниця між ними виявилася мінімальною, що свідчить про напружену боротьбу в другому турі.
Президентські вибори в Польщі 2025 року проходять на тлі глибокого суспільного розколу. Польське суспільство розділене за ціннісними та політичними лініями: ліберально-проєвропейський табір, представлений Громадянською коаліцією прем’єр-міністра Дональда Туска, протистоїть консервативно-націоналістичному табору, який очолює Право і справедливість на чолі з Ярославом Качинським. Ці вибори розглядаються як продовження політичної боротьби, що розпочалася на парламентських виборах 2023 року, коли Право і справедливість втратила владу.
Ключові кандидати та їхні позиції
Рафал Тшасковський: проєвропейський курс і підтримка України
Рафал Тшасковський, мер Варшави та кандидат від Громадянської коаліції, є фаворитом президентських виборів у Польщі 2025 року. Він уже брав участь у президентських виборах 2020 року, де поступився Анджею Дуді з мінімальним відривом. Тшасковський позиціонує себе як проєвропейський політик, який підтримує тісну співпрацю з Європейським Союзом і НАТО. Його передвиборча кампанія зосереджена на зміцненні демократичних інститутів, лібералізації законодавства, зокрема щодо абортів, і продовженні підтримки України у війні проти Росії.
Щодо України Тшасковський неодноразово заявляв, що Польща має залишатися ключовим союзником Києва. Він підтримує надання військової та гуманітарної допомоги, а також виступає за інтеграцію України до ЄС і НАТО. Водночас у 2025 році Тшасковський дещо скорегував свою риторику, роблячи акцент на захисті польських інтересів. Наприклад, він висловлював занепокоєння щодо міграційної політики, наголошуючи, що Польща не повинна повторювати помилок країн Західної Європи, де мігранти, за його словами, приїжджають заради соціальних виплат. Ця позиція була спрямована на залучення консервативного електорату.
Кароль Навроцький: націоналізм і критика України
Кароль Навроцький, директор Інституту національної пам’яті, якого підтримує Право і справедливість, є головним конкурентом Тшасковського. Його передвиборча кампанія побудована на гаслі Польща понад усе, що апелює до націоналістично налаштованого електорату. Навроцький відомий своєю жорсткою позицією щодо історичних питань, зокрема Волинської трагедії. Він наполягав на ексгумації жертв Волинського злочину та офіційних вибаченнях від України, що викликало напругу в двосторонніх відносинах.
Навроцький критикує уряд Дональда Туска за надмірну підтримку України, стверджуючи, що це шкодить польським інтересам. Він виступає проти відправки польських військ до України та надання соціальних виплат українським біженцям, які не сплачують податки в Польщі. Його риторика спрямована на електорат, який вважає, що Польща витрачає занадто багато ресурсів на підтримку України. Водночас Навроцький підтримує євроскептичні ідеї, що може ускладнити відносини Польщі з ЄС у разі його перемоги.
Інші кандидати
Президентські вибори в Польщі 2025 року відзначилися рекордною кількістю кандидатів — 13 осіб, що дорівнює показнику 1995 року. Серед них виділявся Славомір Менцен від партії Конфедерація, відомий своєю антиукраїнською риторикою. Менцен, зокрема, відвідав Львів у лютому 2025 року, де записав провокаційне відео біля пам’ятника Степану Бандері, назвавши його терористом. Його кампанія не здобула значної підтримки, але вплинула на загострення антиукраїнських настроїв у певних колах.
Інший кандидат, Гжегож Браун, також від Конфедерації, прославився ксенофобськими заявами, звинувачуючи українських біженців у поширенні хвороб і злочинності. Однак його участь порушила домовленості всередині партії, що послабило позиції Конфедерації на виборах.
Вплив президентських виборів у Польщі 2025 на Україну
Президентські вибори в Польщі 2025 року мають особливе значення для України, адже Польща залишається одним із головних союзників у війні проти Росії. Результат виборів визначить, чи збережеться нинішній рівень підтримки, чи відносини між країнами ускладняться через історичні та політичні розбіжності.
У разі перемоги Рафала Тшасковського Польща, ймовірно, продовжить надавати Україні військову та гуманітарну допомогу. Його проєвропейська позиція сприяє зміцненню відносин із ЄС і НАТО, що є важливим для України в контексті інтеграції до цих структур. Однак Тшасковський змушений балансувати між підтримкою України та захистом національних інтересів, що може призвести до більш прагматичного підходу до двосторонніх відносин.
Якщо президентом стане Кароль Навроцький, польсько-українські відносини можуть погіршитися. Його акцент на історичних питаннях, зокрема Волинській трагедії, і критика надмірної підтримки України може призвести до напруги. Навроцький також виступає за обмеження соціальних виплат українським біженцям, що може вплинути на їхнє становище в Польщі, де проживає близько мільйона українців.
Суспільні настрої та антиукраїнські тенденції
Президентські вибори в Польщі 2025 року проходять на тлі зміни суспільних настроїв щодо України. Якщо в 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Польща демонструвала безпрецедентну солідарність із українськими біженцями, то до 2025 року ейфорія вщухла. Опитування IBRiS, проведене в січні 2025 року, показало, що 90% поляків виступають за припинення соціальних виплат українцям, які не сплачують податки, а 85% проти відправки польських військ до України. Понад половина респондентів вважають, що Україна має вирішити питання ексгумацій жертв Волинської трагедії перед вступом до ЄС і НАТО.
Ці настрої активно використовуються кандидатами, особливо правими та ультраправими. Наприклад, Кароль Навроцький і Славомір Менцен апелюють до націоналістичного електорату, звинувачуючи Україну в недостатній повазі до польської історичної пам’яті. Водночас Тшасковський намагається уникати різких заяв, щоб не втратити підтримку проукраїнського електорату.
Другий тур і прогнози
Президентські вибори в Польщі 2025 року завершаться другим туром 1 червня, де змагатимуться Рафал Тшасковський і Кароль Навроцький. Останні опитування, опубліковані наприкінці травня, показують, що Тшасковський випереджає Навроцького на 2%, але різниця перебуває в межах статистичної похибки. Явка виборців може стати вирішальним фактором: за прогнозами, вона буде найвищою з 1989 року, що свідчить про високу зацікавленість поляків у виборах.
Аналітики зазначають, що Тшасковський має перевагу в містах і серед молоді, тоді як Навроцький спирається на підтримку сільських регіонів і старшого покоління. Результат виборів залежить від того, як розподіляться голоси виборців, які в першому турі підтримали інших кандидатів, зокрема Конфедерацію. Оскільки праві та ультраправі кандидати набрали більше голосів, ніж прогнозувалося, Навроцький може отримати додаткову підтримку в другому турі.
Вплив на відносини з ЄС і НАТО
Президентські вибори в Польщі 2025 року також матимуть наслідки для відносин країни з Європейським Союзом і НАТО. Перемога Тшасковського зміцнить позиції уряду Дональда Туска, який прагне відновити довіру Брюсселя після напружених відносин за правління Права і справедливості. Тшасковський підтримує реформи, спрямовані на лібералізацію законодавства та зміцнення демократичних інститутів, що відповідає цінностям ЄС.
Натомість перемога Навроцького може призвести до посилення євроскептицизму. Його партія Право і справедливість має історію конфліктів із Брюсселем через реформи судової системи та обмеження прав ЗМІ. Це може ускладнити доступ Польщі до фондів ЄС і послабити її позиції в європейській політиці.
Щодо НАТО, обидва кандидати підтримують членство Польщі, але їхні підходи відрізняються. Тшасковський виступає за тісну співпрацю з альянсом і підтримку України, тоді як Навроцький скептично ставиться до участі Польщі у військових операціях за кордоном.
Міжнародний контекст і російський вплив
Президентські вибори в Польщі 2025 року проходять на тлі російських інформаційних операцій, спрямованих на дестабілізацію Європи. Головне управління розвідки України повідомило про спецоперацію Doppelganger, яку Росія розпочала перед виборами, щоб посилити антиукраїнські настрої та підтримку правих кандидатів. Ця кампанія включала поширення дезінформації в соціальних мережах, зокрема через платформу X, де фейкові акаунти просували наративи про шкоду українських біженців для Польщі.
Російський вплив також проявляється в підтримці ультраправих сил, таких як Конфедерація, чиї кандидати використовують антиукраїнську риторику. Це створює додаткові виклики для Тшасковського, який намагається протидіяти дезінформації, зберігаючи проєвропейський курс.
Президентські вибори в Польщі 2025 року є вирішальними не лише для внутрішньої політики країни, а й для її зовнішніх відносин, зокрема з Україною, ЄС і НАТО. Рафал Тшасковський і Кароль Навроцький представляють два протилежні бачення майбутнього Польщі: проєвропейське та ліберальне проти консервативного та націоналістичного. Результат другого туру 1 червня визначить, чи Польща продовжить підтримувати Україну на нинішньому рівні, чи двосторонні відносини зіткнуться з новими викликами.
Незалежно від переможця, президентські вибори в Польщі 2025 року підкреслюють глибокий розкол у польському суспільстві. Новому президенту доведеться не лише вирішувати внутрішні проблеми, а й балансувати між національними інтересами та міжнародними зобов’язаннями. Для України ці вибори є важливим тестом на міцність стратегічного партнерства з Польщею, яке залишається ключовим у контексті війни з Росією.
